Історія району
7 березня 1923 році село Сватову Лучку оголосили районним центром Харківської губернії і змінили назву на «Сватове», згідно постанови Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету від 07.03.1923 №313 «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини». Тоді Сватівський район увійшов до Куп’янської округи Харківської губернії.
Першим головою Сватівського райвиконкому в 1923 р. було обрано Ольховського Полікарпа Омеляновича. Він народився в с.Коломийчиха. В роки громадянської війни був командиром в Червоній Армії. Та пробув він на цій посаді недовго - йому стали закидати в провину, що він одружився на дівчині з багатої родини і стали вимагати, щоб він розлучився або покинув роботу. Ольховський вибрав останній варіант.
Але Сватівський район ще двічі змінював своє адміністративне підпорядкування.
В 1932-1938 рр. Сватівський район входив до складу вже Старобільської округи Донецької області.
Ще 21 червня 1923 р. президія Куп’янського окрвиконкому зарахувала село Сватове до селищ міського типу. У 1938 році Сватове отримало статус міста і стало районним центром Ворошиловградської області, згідно указу Президії Верховної Ради СРСР від 03.06.1938 р. Згідно цього указу Донецька область була розділена на Ворошиловградську (з 1990 року - Луганська) і Сталінську (зараз - Донецька). Першим головою Сватівської міської ради було обрано Заблодського Стефана Митрофановича.
Адміністративні кордони Сватівського району остаточно сформувалися після численних реформувань і укрупнень в 1965 році.